этот материал доступен на русском

Записки паломників: чим запам'ятовується монастир Дохіар

11:53, 06 листопада 2018
Афон
3807 0
1

«Монастир Дохіар – обитель, яка вельми запам’ятовується своїми особливостями. Прийшли ми в нього пізно й сиділи дуже довго, чекаючи архондарічного. Нас розмістили в величезному приміщенні, а-ля казарма людей на сто, вже коли зовсім стемніло. Усім монастир відомий, звичайно, своєю головною святинею - чудотворною іконою "Скоропослушниця", і вся наша велика група в сім чоловік з трепетом приклалася», - зазначив паломник.

Павло Троїцький розповів про тварин, яких він побачив в монастирі.

«У цьому році мене вразило інше: півнячий крик, який зустрів нас, лише ми переступили поріг монастиря і супроводжував під час всього перебування. Потім ми розгледіли і інше тваринництво: свиней, чомусь чорних, гусей, які важливо простують біля монастиря і собак, які нас зустрічали радісним гавкотом після виходу з храму, що перебувають в чималій кількості в монастирі. Але слід зауважити, що вони чітко розуміють монастирські правила, не порушують порядку, але піднімають настрій у численних гостей обителі. Монастир випадає із загального ладу афонських монастирів і великою кількістю російських ченців: кажуть, їх трудиться близько двадцяти», - написав Павло.

2

Він зазначив, чим йому запам'яталося паломництво.

«Вперше я побачив на службі, як причащали піврічного немовля, якого привезла чоловіча частина якоїсь благочестивої грецької сім'ї. Незнання мови позбавляє нас багатства спілкування і не дає споглядати палітру фарб», - написав Павло Троїцький.

"Православний спадок Україні на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter