Православні 20 жовтня відзначають пам'ять преподобного Сергія Вологодського (Нуромського).
Про життя преподобного відомо не багато. Автором житія святого був його учень на ім’я Олексій. У життєписі немає відомостей, звідки був родом святий. Інші біографи припускали, що він народився в Греції.
Безперечно, що він прийняв чернечий постриг на Святій Горі Афон. Тут він був рукопокладений і у священика.
Прийшовши на Русь преподобний спочатку жив у Радонежі, в монастирі преподобного Сергія, під його духовним керівництвом. Потім він захотів жити більш відокремлено, в пустелі. Преподобний Сергій благословив його.
Святий Сергій оселився в вологодських лісах, на березі річки Нурма. Недалеко від нього жив у дуплі липи преподобний Павел Обнорський. Святий Сергій був учителем Павла.
Сергій був аскетом, ніс подвиг безмовності. Пізніше до нього стали приходити учні. На них нападали розбійники і біси.
Коли учнів зібралося 40 - побудували храм на честь Преображення Господнього і братські келії. Так був заснований Спасо-Нуромський монастир.
«За зовнішнім виглядом преподобний Сергій був сивий, з бородою рідкою, з волоссям на голові густим», - йдеться в житії.
Заздалегідь знаючи, коли він помре, святий Сергій зібрав братію, дав передсмертні настанови. Він причастився і помер 20 жовтня (за новим стилем) 1412 року.
Через багато років після його смерті були знайдені мощі преподобного. Багато віруючих тоді зцілилися.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
