У православній групі «Історія Святої Гори Афон» в Фейсбук Павло Троїцький поділився інформацією та враженнями про відвідини келії святителя Іоанна Златоустого Хіландарського монастиря.
«Хіландарська келія стала своєрідним руським центром на Афоні. Нині триповерховий храм ще зберігся, хоча вже майже повністю сховався в лісовій гущавині. Усередині ж не залишилося нічого. Деякі ченці останнім часом намагалися отримати дозвіл на відновлення цієї келії, але незмінно отримували відмову з Протата: занадто близько від Кареї», - написав чоловік.
Він розповів, що був там 15 років тому, а нині з'явилися свіжі фотографії.
«Ось слова з моєї статті 2002 року, там більш розгорнуто розказано про келії:"Автору довелося побувати в одній покинутих келії, в якій до революції проживало близько ста руських ченців. Будівельником цієї келії, був ієросхимонах Кирил (Абрамов). Він увійшов в історію Афона, як один із засновників братства руських обителей на Афоні та як перший голова цього братства. Братство це було засновано в 1896 році в пам'ять коронування Государя Імператора. [...] Братство влаштувало в Константинополі школу для підготовки ченців слов'янських національностей для прийняття священного сану та школу для дітей із бідних сімей, чернечу лікарню в Салоніках», - написав Павло Троїцький.
«Найбільш діяльний і переконаний прихильник необхідності братнього з'єднання афонських ченців усіх слов'янських національностей, який палко вірить у доброчинність цього починання», - так характеризував отця Кирила «Церковний вісник».
Павло Троїцький розповів, що побудував отець Кирил на Афоні.
«Отець Кирил спорудив на території своєї келії великий і красивий храм на честь святителя Іоанна Златоуста з прибудовами Олександра Невського та рівноапостольної Марії Магдалини в пам'ять про порятунок Царської сім'ї під час аварії поїзда в Бірках 19 жовтня 1888 року.
Сьогодні монахи, які живуть 10-15 років на Афоні, не можуть сказати де знаходиться ця келія. Зрозуміло, бо нині високий двоповерховий храм неможливо розгледіти серед лісу, який за роки запустіння приховав келію від людського ока. Із внутрішнього оздоблення храму не залишилося нічого. Лише збереглася кістниця, з якої наші покійні предки, як би дивляться з докором на нинішнє запустіння цієї славної обителі. Відвідувачами келії тепер є мули з навколишніх келій, які залишають в цьому священному місці сліди свого перебування. Але понад усе вражає око вид розкиданих на підлозі храму останків книг, що злилися в єдину напівгнилу масу», - розповів він.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
