Іларіон - афонський мученик, губи якого під час усічення голови ворушилися

Православні 3 жовтня відзначають день пам'яті афонського святого преподобномученика Іларіона.

Православні 3 жовтня відзначають день пам'яті афонського святого преподобномученика Іларіона.

Святий Іларіон народився на острові Крит у християнській родині. У хрещенні він був названий Іваном. Дядько святого був лікарем, для більш глибоких занять він відправився в Константинополь і взяв з собою Іоанна. Понад 10 років він жив у нього, а потім вступив до одного хіоського купця Франческо.

Одного разу Франческо вирушаючи на острів Хіос, доручив торгівлю в своїй лавці Іоанну та його товаришеві. Повернувшись додому, Франческо не дорахувався трьохсот піастрів, в їх викраденні запідозрив Іоанна. Іоанн звернувся до дядька за допомогою, але він відмовив йому. Іоанн впав у відчай.

Святий звернутися за допомогою до матері султана. Там йому допомогли, й Іоанн погодився прийняти іслам. Його навчили турецькій грамоті. Баш-ага навіть усиновив його й зробив придворним служителем.

Через три дні Іоанн прийшов до тями й усвідомив свою помилку, став каятися і вирішив втекти з палацу. Іоанн прийшов до свого духівника ієромонаха Симеона. Чуючи щире каяття Іоанна, духівник познайомив його з російським купцем, з яким він прибув до Криму.

У Криму він прожив 10 місяців, потім вирішив повернутися в Константинополь, щоб стати мучеником.

Святий розповів про це духівника. Але він порадив йому спочатку відвідати Афон. Іоанн оселився в Іверському монастирі, потім в Предтеченському скиту, після - в скиту Святої Анни. Тут він спершу звернувся до духівників Мефодію та Віссаріону.

Отець Віссаріон для подвигу безмовності заточив його на 40 днів в одній келії запустілого скиту святого Василія Великого, призначивши йому правило для псалмоспіву й молитви. Через спокуси Іоанн на 12 день вночі втік зі свого затвора, й повернувся до старця. Отець Віссаріон дав йому келію біля себе та призначив йому продовжувати те ж правило, а в їжу вживати лише хліб і воду.

Пізніше Іоанн став просити Віссаріона постригти його в чернецтво, на що старець погодився і постриг його з ім'ям Іларіон.

Пізніше, бачачи твердість думки Іларіона про муки, старці дали йому благословення на великий і страшний подвиг. На той момент святому було 26 років. Старець Віссаріон погодився супроводжувати його.

У цей час на Афоні був колишній Вселенський Патріарх Григорій, який також благословив святого.

Святий і старець прибули до Константинополя. Старець причастив Іларіона. Ніч з суботи на неділю провели вони в молитві.

Господь уві сні вказав мученику місце, де він постраждає, і що його тіло викуплять християни, і старець сам своїми руками поховає його.

У неділю святий одягнувся в турецький одяг і прийшов до палацу, в якому раніше зрікався Христа. Тут він розповів Баш-агу, що він тепер знову християнин, а іслам вважає помилковою релігією. Баш-ага розлютився і почав бити його.

Його також ласками вмовляли знову перейти в іслам. Потім відвели до Бостанжі-паші, начальника палацової варти.

Страждальця піддали покаранню тричі на так званій «фаланзі». Після - забили ноги в колоди, кинули в темницю. Тут він причастився Святих Христових Тайн, які старець передав через варту.

Через три дні його знову представили на суд, але він залишався твердим у вірі та викривав іслам.

Коли святого мученика привели на місце страти, то він впізнав його - воно було точно таким, як уві сні. Святий сам схилив коліна та простяг шию на усічення. Під час усічення голови його уста ворушилися, читаючи Символ віри, як йому порадив старець.

Це сталося 3 жовтня 1804 року.

Далі все трапилось, як святому було відкрито уві сні. Християни викупили тіло святого, а старець Віссаріон поховав його на острові Проти, в церкві Преображення Господнього, біля мученика Димитрія Хіоського, якого він за рік до цього також супроводжував на смертні муки.

"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News