Православні наприкінці вересня відзначають день пам'яті преподобного Кипріяна, митрополита Київського.
Преподобний Кипріан народився близько 1330 року в Тирново (на той час - столиця Болгарії).
Після навчання він, за порадою свого духовного наставника та родича блаженного Євфимія, який потім став Патріархом Болгарським, відправився на Святу Гору.
Про життя на Афоні писав сам Кипріан у своєму посланні до ігумена Афанасія. Але в якому саме з монастирів він жив, невідомо. На Святій Горі він прийняв чернечий постриг. На Афоні він займався переписуванням і перекладом книг.
Пізніше він переніс на Русь зі Святої Гори плоди сучасної йому слов'яно-сербської писемності, яка розвивалася в колі слов'яно-сербських обителей.
Про Кіпріана дізнався благочестивий Патріарх Філофей. У 1364 році Кипріян уже був при Патріархові «ближнім його ченцем». Він прибув разом із ним з Афона.
У 1375 році Патріярх висвятив Кипріяна в митрополита Києва та Литви.
На Константинопольському Соборі, щоб уникнути поділу руської митрополії, вирішили поставити святого митрополитом на Русь після смерті святителя Алексія.
У Москві святителя зустріли несприятливо. Через кілька років митрополит Кипріян, який перебував у Києві, був запрошений Великим князем у Москву, в 1381 році. Блаженному Кіпріану довелося терпіти скорботи. Майже 30 років він керував Церквою, але з них не більше 18 років був дійсно митрополитом всієї Русі.
Святий Кипріан помер 29 вересня (за новим стилем) 1406 року.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
