Як відомо, приїжджаючи на Святу Гору, багато паломників намагаються здійснювати піші паломництва від одного монастиря до іншого. Віруючі часто скорочують шлях через лісові стежки.
«У 2017 році ми гуляли по горах від Великої Лаври через Катунакію в Новий Скит. Це зайняло у нас цілий день. Там немає доріг (автомобільних - ред.), лише дуже приємні пішохідні доріжки. Спочатку від Лаври до проходу (S) - 400 метрів. На точці (R) на карті ми вийшли на більш високий шлях у напрямку Кареї. Нижній шлях, ліворуч, також дуже корисний і веде до будинку Неліоса (на карті вказано Василій, але це неправильно) і маленьке селище Кавсокалівіт», - написав блогер Герман Вугд.
Він розповів про свої враження.
«Шлях іноді крутий, на південному схилі самої гори. Іноді скелі падають з гори. Ця застрягла між двома деревами. Дерева поряд з дорогою мають дивні форми. [...] Враження - це швидше прогулянка старим лісом, а потім прогулянка гірським схилом. Багато тіні, і по обидва боки шляху є дерева. У якийсь момент виникає якийсь секретний шлях (ні на якій карті його немає) під гору в Кавсокалівіт, на якому ми бачили ченця, але ми спізнювалися, щоб сфотографувати його, сидячого на мулі. Це була єдина зустріч, яка була у нас на цій частині дороги.
Дерева стають ще більш вражаючими. Більшість із них - дуби. Потім ми досягли точки Ставрос, де ми відпочивали деякий час. Тут починається єдиний шлях до вершини гори. Але ми спустилися по дуже крутому спуску в Катунакію», - зазначив чоловік.
Також він розповів, що знаки, що зустрічаються на шляху дуже корисні - не дають заблукати.
За матеріалами Athosweblog.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".