Намісник столичного Свято-Троїцького Іонинського монастиря архієпископ Іона (Черепанов) розповів, в чому відмінність між паломництвом на Афон архієреїв і духовенства або простих мирян.
«Раз на кілька років (на жаль, частіше не виходить) я намагаюся приїхати на Афон так, щоб поодинці походити по монастирях і помолитися. Дуже хочеться в місці усамітнення багатьох самітників також усамітнитися, адже наш Іонинський монастир розташований у центрі міста, і місцем спокою його назвати складно», - сказав владика Іона.
Він розповів, чим зумовлені відмінності.
«Коли ще не став єпископом, було значно простіше: мене ніхто не знав, я міг приходити в будь-яку обитель на Святій Горі, молитися тихесенько в куточку, не привертаючи уваги. У повній благодушності переміщався від монастиря до монастиря, щодня причащався - бо коли ти присутній на всіх богослужіннях, нічого не перешкоджає долучатися до Святих Христових Таїн. І це дійсно була велика радість», - сказав архієпископ.
Владика Іона зазначив, що єпископам доводиться складніше, ніж мирянам, під час паломництва.
Наразі складніше, бо там, де знають, що ти єпископ, доводиться нести труднощі, пов'язані з архієрейським саном. Викрутитися неможливо: «Будь ласка, у нас так заведено, виконуйте статут...». Під час богослужіння тебе ставлять в ігуменську стасидію, ти маєш читати в храмі певні молитви. […] Кілька разів за службу благословив всю братію і паломників, на трапезі сидиш на першому місці, після трапези знову благословляєш прочан.
Складність в тому, що постійно знаходишся в центрі уваги. Якщо раніше, коли зовсім втомився, я міг прийти на половину служби, або піти раніше, або підійти вже на літургію, нині хочеш-не хочеш необхідно бути присутнім від початку і до кінця. Як архієрей, ти на виду й маєш бути «при виконанні». Але в тих монастирях, де мене не знають, все значно простіше», - розповів намісник Свято-Троїцького Іонинського монастиря.
За матеріалами PRAVMIR.RU.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
