В інтернеті опублікували інтерв'ю архімандрита Георгія (Капсаніса), який був ігуменом обителі Григоріат протягом 40 років.
Отець Георгій розповів, зокрема, про те, що всі святогорці - це, в першу чергу, особистості, з індивідуальними особливостями характеру, і подвигами.
«Скажу ще про одне, про те, що справило на мене враження на Святій Горі (а, ймовірно, і на вас, тих, хто бував на Афоні). Це те, що отці не безликі, вони не всі на одне обличчя - кожен з них має свої власні риси, свою неповторну особистість. І чесноти кожного з них, і поведінка, і весь подвиг несуть на собі відбиток його особистості. Вони ніколи не бажають показувати, що мають чесноти. Навпаки, вони запросто демонструють свої випадкові помилки, аж до того, що миряни, бачачи огріхи ченців, спокушаються. Але це їх не турбує, бо вони хочуть показати те, що є, вони не хочуть показувати того, чого насправді немає. Тобто, існує такий справжній і щирий дух у отців Святої Гори», - розповів архімандрит Георгій.
Ігумен також сказав, що іноді монахи юродствують.
«Нещодавно мені розповіли про одиного ченця, великого подвижника: він може протягом багатьох днів харчуватися маковою росинкою, а коли приходить в Карею, він йде в таверну і п'є пиво. Він це робить для того, щоб у людей склалося враження, що він недбайливий і нестриманий монах. Так він пускає людям пил в очі, щоб приховати від них свої багатоденні пости і свій великий подвиг.
Звичайно ж, ви чули про юродивих заради Христа. Є і на Святій Горі у деяких з ченців таке юродство. Тому не варто поспішно робити висновки про ченців, які у нас на очах витворяють речі трохи дивакуваті або, на перший погляд, справляють враження людей недоброчесних, бо це може відбуватися заради того, щоб приховати чесноти і великі подвиги, які вершать ці монахи», - підкреслив афоніт.
Отець Георгій розповів також про смерть святогрців і тому, яке враження на нього справив їх догляд у Вічність.
«За той час, який Господь сподобив мене бути на Святій Горі, я бачив успіння 15-ти отців. На мене справило враження, що у всіх цих отців була дуже хороша смерть, хоча як люди, може, вони й не були позбавлені якихось слабкостей. Господь удостоїв їх піти з життя в цілковитому мирі, сповіданні гріхів і покаянні. А деякі з них навіть передбачали свій кінець. Це втішає і нас, молодших, що Бог тим, хто трудиться, дійсно дарує Свою благодать та удостоює їх з миром піти з цього життя, піти в благодаті, і так перейти в життя вічне, туди, де нас очікує Христос, Божа Матір і святі.
Благодатні отці-святогорці і свої тіла залишають на цвинтарях Святої Гори. Їх кістки часто пахнуть. Так було і в нашому монастирі під час ремонтних робіт у монастирській кістниці. Ця кістниця
розташовується знизу під цвинтарним храмом Всіх Святих, в якому ми служимо щосуботи. Кожну п'ятницю ввечері звершувалася панахида, за якої поминаються імена всіх покійних батьків. Під цією каплицею спочивають їхні кістки. Коли в кістниці йшла реставрація, кістки перенесли до каплиці. У той період всякий, хто входив у цвинтарний храм, відчував, як його огортають насичені пахощі», - підсумував отець Георгій.
Переклад з новогрецької був виконаний за журналом «Святий Григорій» ( «Ο Όσιος Γρηγόριος»), видаваний братією монастиря Григоріат на Святій Горі Афон.
За матеріалами isihazm.ru.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
