Православні 3 червня відзначають день пам'яті святих рівноапостольних царя Костянтина та його матері цариці Єлени. У цей день відзначає панігір афонська обитель Констамоніт, яку заснував цар Костянтин разом зі своїм сином Констанцієм.
Костянтин Великий (272 - 337 рр.) був правителем частини Римської імперії. Його мати, цариця Єлена була християнкою. Її чоловік, через повагу до дружини, не переслідував християн, що було рідкістю в ті часи.
Ставши імператором, Костянтин дозволив відкрито сповідувати християнство. Тоді язичники пішли проти нього війною. Імператор Костянтин на небі побачив хрест і напис "Цим перемагай" і він переміг.
У 313 році він видав Міланський едикт про віротерпимість, який потім поширив на східній частині Римської імперії, завершивши таким чином 300-літні гоніння на християн.
Імператор Костянтин зробив Константинополь столицею імперії. Він прославився, як церковний благодійник.
Після явління імператор особливо почитав Хрест Господній і дуже хотів відшукати той, на якому розіп'яли Іісуса Христа. Він відправив до Єрусалиму експедицію на чолі зі своєю матір'ю - царицею Єленою, яка на той час вже залишилася вдовою. Хрест Господній був знайдений у 326 році. Цариця Єлена наказала зруйнувати всі язичницькі споруди на місцях, які пов'язані з земним життям Спасителя і Богородиці, і побудувати на їхньому місці християнські церкви.
Костянтин наказав побудувати храм Воскресіння Христового на місці Гробу Господнього.
Цариця Єлена повернулася до Візантії, де і померла в 327 році.
У 325 році імператор Костянтин зібрав I Вселенський Собор, який засудив аріанську єресь. Святий імператор хрестився незадовго до своєї смерті, яка сталася в 337 році, в день святкування П'ятидесятниці.
За заслуги перед Церквою імператора Костянтина і його матір - царицю Олену називають рівноапостольними.
У афонській обителі Констамоніт зберігаються частина Животворящого Хреста Господнього та частка мощей святого рівноапостольного царя Костянтина.
"Православна спадщина України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
