Православні християни 22 травня відзначають день пам'яті святого Христофора. Цього дня відзначає панігір афонський монастир Каракал. Ми зібрали 22 факти про цього дивовижного святого.
1. До хрещення святого Христофора звали Репрев (Ρεπρεβος - зацькований, засуджений).
2. Його взяли в полон під час бою в Мармариці.
3. Пізніше він служив у римській когорті - підрозділі мармаритів, які були вихідцями з області Мармарика або з берберського племені.
4. Про нього розповідають дуже незвичайні історії. Його описують, як людину величезного зросту та жахливої поведінки. Вважалося, що у нього було тіло людини та голова собаки.
5. Щодо місця його народження, одні стверджували, що святий Христофор був вихідцем із землі ханаанеянина, а інші кажуть, що він походив від канінеїв (canis - собака) або кінокефалів (κύνος - собака і κεφαλή - голова) - представників племені «песоголовців» - собакоголових людей, опис яких часто зустрічався в древніх текстах.
6. Такий вид - з головою собаки, відкидається в слов'янському Пролозі, а преподобний Никодим у Сінаксаристі пише лише про потворний вигляд святого.
7. Згідно з переданням, яке було поширене на Кіпрі, святий від народження був наділений привабливою зовнішністю, яка вабила жінок. Щоб уникнути спокус він молився про те, щоб Бог дав йому потворний вигляд. Після цього він став схожим на пса.
8. Коли царські охоронці взяли святого в полон, то він не міг розмовляти. Він помолився Богу, Який послав до нього ангела. Він сказав: «Будь мужнім, Репрев!», а потім доторкнувся до його губ і так він отримав здатність розмовляти.
9. Потім він став викривати тих людей, які переслідували християн. За це його побили, на що він сказав, що приймає побої зі смиренням заради Христа, і що якби він розгнівався, то не встояв би навіть імператор, силу якого він перетворив би в ніщо.
10. За ним прислали 200 воїнів, щоб доставити його до імператора. По дорозі, коли святого вели до правителя, сухий жезл в руках його розквітнув. Потім у воїнів не вистачило хліба, і святий примножив його. Воїни увірували в Христа, і разом зі святим були хрещені Антіохійським єпископом, священномучеником Вавілою. Репрев отримав нове ім'я - Христофор (Χριστόφορος).
11. Імператор злякався виду святого і навіть втратив свідомість. Прийшовши до тями, він хитрістю спробував змусити його відректися від Христа.
12. Спершу Христофора спокушали дві гарні жінки блудниці - Каллінікія та Акилина. Мученик не лише не спокусився, а й став повчати їх вірі в Христа. Жінки повернулися до імператора й оголосили, що вони - християнки. Їх піддали мукам.
13. Імператор наказав привести до себе святого та став знущатися з нього з приводу його зовнішності. На що Христофор назвав його вмістилищем дій диявола. З цим було співзвучним його ім'я - Декій.
14. Потім були страчені 200 воїнів, які прийняли християнство. Вони на очах у правителя вклонилися святому Христофору. Розгніваний імператор наказав відтяти їм голови, а тіла спалити.
15. Святого Христофора повеліли помістити в мідний посуд, в ньому прибити його цвяхами, а потім розжарили посудину. Після таких мук Христофор залишився неушкоджений.
16. Мученик сказав, що під час мук він бачив красивого, високого, одягнутого в білий одяг чоловіка, від Якого виходив світло. На Його чолі був вінець. Чоловіка оточували чорні створення, які намагалися схопити Його. Але Він лише глянув на них і побив їх. Чуючи це оповідання й бачачи неушкодженого мученика, багато хто увірував у Христа, і люди витягли його з розпеченої посудини. За це були порубані царськими катами.
17. Потім святому Христофору прив'язали на шию камінь і кинули його в колодязь. Однак ангел Господній витягнув його звідти.
18. Потім на нього наділи розпечений мідний одяг і відсікли мечем голову. Це сталося в Лікії близько 250 року, при імператорі Декії.
19. Спочатку мощі зберігалися в Константинополі, а потім були перевезені на острів Раб в Хорватії.
20. Під час норманського вторгнення хорвати помістили мощі на стіни. Кораблів вітром віднесло від острова.
21. Одна з великих середньовічних фортець на острові Раб має назву на честь святого Христофора.
22. Голова святого мученика зберігається в обителі Каракал на Святій Горі.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
