В інтернеті опубліковано фрагмент статті з журналу "Мандрівник", в якій розповідається про відвідування Святої Гори відомими вченими археологами XIX століття: П. Севастьяновим, А. Капустіним (Архімандрит Антонін) і П. Успенським.
У 1859 році архімандрит Антонін (Капустін) зміг здійснити своє заповітне бажання - побачити Афон.
Вчений у роботі «Нотатки шанувальника Святої гори» описав афонські монастирі.
«Руссиком ми називаємо монастир великомученика Пантелеімона, греко-російський за населенням, македонський за географією, турецький за політичним розмежуванням». Далі слідує докладний опис собору, служби, співу. Відзначається, що в церкві Успіння Богоматері іконостас новий, недавно доставлений з Росії, у бібліотеці «старі на пергаменті акти XI і XII століть, яких я розглянув шість... стародавніх рукописних книг шкіряних навряд чи набереться з десяток». Далі наводяться міркування про особливості їх почерку, мови, датування. «Пропозиції зняти їх фотографічно старанно сприяє архімандрит Герасим».
У бібліотеці Іверського монастиря «книги стародавні навалом на підлозі, є Євангелія 12-13 століть на шкірі... Монастир вже грецький, а не грузинський», - написав архімандрит Антонін.
Археолог також побував у Пантократорі.
«У монастирі Пантократор настінний живопис, приписуваний знаменитому художнику давнини Панселіну, а в бібліотеці - настільки ж знамените грецьке Євангеліє Іоанна Кушника, фотокопія якого була показана Севастьяновим на виставці».
Про склад цього рукопису о. Антонін зауважив, що в ній вилучення з Нового Завіту, «марно приписувані подвижнику, що жив у V столітті». Але тим не менше Євангеліє заслуговувало уваги: «примітно мало, менше 12-ї частини листа, дуже тонкий пергамент, текст і мініатюри найменшого листа, срібний оклад», - написав вчений.
Архімандрит Антонін обителі Ватопед написав:
«Величезний, але величі не відчувається». Серед ікон він відрізнив одну, як виявилося, російську, що має на звороті напис слов'янськими літерами - «цариці і великої княгині Анастасії», дар дружини Івана Грозного. Коштовність бібліотеки - екземпляр Птолемеєвої географії, який став світу відомим у знімках П. Севастьянова», - зазначив отець Антонін.
«У Греції я дев'ять років, відвик від російських, був радий зустрічі з ними» - такими словами закінчується книга, і поставлена дата: «7 листопада 1859 р.».
За матеріалами isihazm.ru.
* Архімандрит Антонін (в миру Андрій Капустін, 24 серпня 1817 р. село Батурин - 5 квітня 1894 р. Єрусалим) - священнослужитель РПЦ, вчений-візантініст, начальник Руської духовної місії на Святій Землі з 1865 по 1894 роки, магістр богослов'я.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
