Як відомо, на Афон їдуть, прагнучи приділити час духовному плану життя. Тому такі побутові та приземлені питання, як сон і трапеза відходять далеко на другий план.
Однак трапезні афонських монастирів також є цікавими. Наприклад, трапезна обителі Хіландар, розташована біля західного боку монастирської території, навпроти фасаду собору. Сама будівля прямокутної форми, з двома нішами і двома входами.
Неймовірно красивим є інтер'єр, а саме фрески XVII століття. Їх автор - сербський монах Георгій Митрофанович. Фресками покрита вся поверхня стін трапезної. Пізніше над північною апсидою були виявлені візантійські фрески XIV століття зі сценами зі Старого Завіту.
Зовнішня галерея трапезній була розписана знаменитим візантійським живописцем та іконописцем Палеологовського періоду Панселіном (кінець XIII - початок XIV століть). Від цього розпису до наших днів збереглася лише ікона «Собор Архангелів», решта були відреставровані в 1748 році. Тоді ж були написані лики афонських святих і царів-благодійників Хіландара.
Трапезна в цих стінах, як і в інших монастирях Святої Гори, триває дуже недовго, близько 10-15 хвилин. Щосереди і щоп’ятниці, і щопонеділка під час постів, в монастирі одна трапеза, яка починається о 17.00 (за візантійським часом). В інші дні святогорці їдять двічі на день: після закінчення літургії і після закінчення вечірнього богослужіння.
Паломники їдять разом з монахами, але сидять за різними столами.
Під час їжі не дозволяється розмовляти й ходити по приміщенню. У цей час читаються повчання і триває спільна молитва.
У понеділок, середу і п'ятницю подається лише пісна їжа. Щонеділі та на свята благословляється вино. Його розливають і п'ють лише після того, як ігумен подзвонить у дзвоник, а читець прочитає молитву.
Як відомо, ченці не їдять м'ясо, лише страви з овочів, фруктів, рибу та морепродукти. На столах також часто можна зустріти оливки, мед, горіхи та хліб.
Чернець Парфеній (Агєєв) у книзі «Сказання про мандрівку» так описав відвідування обителі Хіландар, і, зокрема, про трапезну монастиря.
«Воротар привів нас у трапезу, й наказав нас погодувати. Трапеза вся розписана іконним писаннями; але від давнини дуже потемніла. У ній розташовано до тридцяти столів, всі мармурові та напівкруглі, і кафедра для читання, чому ми дуже дивувалися.
Потім представили нам трапезу пісну і хліб білий пшеничний, і вина вдосталь; трапезарь сидів поруч з нами і пригощав, люб'язно з нами розмовляв, і багато нас розпитував. Ми ж ядохом, і благодаріхом Божу Матір, що так ласкаво нас прийняли та пригощають», - йдеться у виданні.
За матеріалами з відкритих джерел.
Фото facebook.com/FriendsOfHilandarMonastery.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
