Олексій Яковлєв-Козирєв на блоге «Завтра» опублікував матеріал «Афон: час і вічність». Автор поділився враженнями про перебування на Святій Горі взимку.
«Іноді взимку Свята Гора буває повністю відрізана від материка. Морем йти вкрай небезпечно. Ніхто на це не наважиться. Бурхливі повітряні потоки не дають піднятися вертольотам. Грунтові дороги швидко розмиває вода. Їхати по них неможливо. І навіть потужні вантажівки із залізними ланцюгами на шинах не можуть зрушити з місця. У таких випадках паломникам залишається лише змиритися, набратися терпіння, молитися й перечікувати негоду», - написав чоловік.
Він також зазначив, що прогулюючись по місцях чернечого півострова, він уявляв, як раніше тут жили подвижники.
«Слухаючи тяжкі зітхання та стогони стихії, що розгулялася, перечитуючи "Слово" преподобного Єфрема Сирина про померлих батьків, мимоволі згадуєш відокремлені, ісихастські пустелі Святої Гори, які простягаються від монастиря святого Павла до Великої Лаври і по гірничо-лісистих схилах піднімаються до афонського піку. У різні роки, з 1997-го по 2017-й, нам доводилося мандрувати по цим нетрях», - зазначив паломник.
Олексій Яковлєв-Козирєв розповів, що запам'яталося йому найбільше під час перебування на Афоні.
«Особливо врізалося в пам'ять мальовниче місце, де трудився преподобний Ніл Мироточивий. Його печерна келія наче дивом пригорнулася до велетенських круч красивого каньйону зі стрімкими бортами. Ми спускалися туди по маленьким сходами, видовбаним у величезній скелі. Це був чималий ризик. Один невірний крок, найменший збій у координації рухів - і ти падаєш у жахливу прірву!..», - написав паломник.
Паломник розповів, що на Афоні завжди по-особливому відчувається покров Цариці Небесної.
«Моя затишна келія розташована в міцному одноповерховому будиночку, біля самого обриву. На отшельницькій кухні потріскують сухі дрова в жарко натопленій металевій печі-плиті. [...] І в ці блаженні нічні хвилини, в непохитній внутрішній тиші глибинного усамітнення, під рев і свист ураганної негоди, яка розлютувалась зовні, ти всіма фібрами вдячної душі, кожною клітинкою зміцнілого, оновленого тіла з якоюсь особливою гостротою відчуваєш благодатний покров Всепречістої Діви - Цариці Небесної. Її рятівний омофор щедро, царствено розпростертий і над усім благословенним Афоном, і над тобою особисто!..», - розповів чоловік.
За матеріалами zavtra.ru. Фото: Miha Vasilev / facebook.com.
"Православний спадок України на Святій Горі Афон" - для "УНІАН-Релігії".
