При розкопках у Георгіївському соборі Юр'єва монастиря у Великому Новгороді вчені Інституту археології Російської академії наук виявили безліч фрагментів фресок, що відносяться до першої третини XII століття; дослідники розраховують відтворити з цих знахідок цілісні композиції, що дозволить відкрити нове "вікно" у світ давньоруського мистецтва, повідомили РИА Новости в Інституті археології РАН.
"Новгородська археологічна експедиція в цьому польовому сезоні проводила масштабні розкопки у вівтарній і підкупольній частині Георгіївського собору, одного з найдавніших соборів Русі - його будівництво було розпочато в 1119 році. У результаті були виявлені стародавні конструкції, зокрема: єпископська лава в головному вівтарі, плити давньої підлоги, древні престоли, а також уцілілі в нижній частині стін фрески з декоративними орнаментальними композиціями", - йдеться в повідомленні.
Під час просіювання вийнятого під час розкопок грунту вчені також знайшли величезну кількість фрагментів первісної розпису собору, яку датують 1120-ми роками. Серед них і кілька ликів святих. Це цінне відкриття дозволить скласти більш повне уявлення про роботи древніх живописців, вважають в інституті археології.
Нинішнє відкриття російських археологів примітно й тим, що в Росії практично не збереглося цілісних давньоруських фрескових комплексів домонгольського періоду. Повністю дійшли до нас лише розписи в соборі Мирожского монастиря в Пскові, і частково - у деяких інших храмах, і монастирях Новгорода, Старої Ладоги, Володимира та Суздаля.
