У «Софії Київській» відкрилась виставка, присвячена Іоану Леванді - першому протоієрею Софійського кафедрального собору (фоторепортаж)

У Національному заповіднику «Софія Київська» відкрилась виставка «Київський златоуст» Іоан Леванда».

Виставка відбувається з нагоди 200 років від дня смерті протоієрея Софійського собору Іоана Леванди (1734–1814). Захід проходить у Будинку митрополита – пам’ятці архітектури середини XVIII ст.

Митра, XIX ст.

На виставці представлено: портрети Іоана Леванди та його наставника – Київського митрополита Самуїла (Миславського); єдине посмертне видання його проповідей; відзнаки і нагороди протоієрея; літургійні речі та предмети побутового вжитку тієї доби.

Ігор Нетудихаткін

У коментарі "УНІАН-Релігії" провідний науковй співробітник Національного заповідника "Софія Київська" Ігор Нетудихаткін розповів про особливості виставки.

- Іоан Леванда - один із найяскравіших проповідників кінця XVIII - початку XIX ст. За свій надзвчайний ораторський талант сучасники називали його "київським златоустом". 

Він був першим протоієреєм Софійського кафедрального собору. Після секуляризаційної реформи імператриці Катерини II Софійський монастир припинив існування. Настоятеля Софійського монастиря не було, а був протоієрей Софійського собору. І цим першим протоієреєм став Іоан Леванда.

Проповіді Іоана Леванди у рукописах

Він був призначений на цю посаду у 1786 році і перебував на ній незмінно 28 років – до своєї смерті у 1814 році. Він був похований у Софійському соборі біля Царських врат. На стіні над місцем його поховання розміщена мідна позолочена дошка з меморіальним написом.

Вид Подолу з Щекавиці. Сажин М. 1840-і р.

Це єдиний представник білого духовенства, якого поховали беспосередньо у храмі. У храмі поховані декілька Київських митрополитів, але всі митрополити є чорноризцями, монахами.

На виставці предславлені всі відомі портрети Іоана Леванди – усього їх збереглося лише два. Дослідники біографії відзначають, що у XIX столітті ледь не кожна оселя киян була прикрашена портретами Іоана Леванди. Щось на зразок шанування згодом Тараса Шевченка.

Успенський собор на Подолі, XIX cт.

Тобто він був певним чином народний герой. Він уславився майстерністю у складанні проповідей. Проповіді виголошували з різних нагод – на свята, були шонедільні проповіді. Кияни у  кінці XVIII - на початку XIX ст. дуже любили слухати проповідників у храмі.

Дерев'яна церква у Києві, 1814 р.

Іоан Леванда був настільки знаковою особою, що став одним із героїв оповідання Тараса Шевченка «Близнюки». Шевченко написав це оповідання у 1855 році, коли перебував у засланні. На виставці представлений автопортерт Т. Шевченка – оригінал 1845 року. Та його малюнок "Новопетрівське укріплення" – це фортеця у Казахстані, де він писав це оповідання, перебуваючи у засланні.

Вигляд Києво-Печерської лаври з боку Дніпра, 1814 р.

Аудіосупровід виставки дозволяє відвідувачам прослухати урочисте «слово» Іоана Леванди, виголошене у Будинку митрополита 14 квітня 1807 р. з нагоди Великодня.

Виставка «Київський златоуст Іоан Леванда» присвячена 80-річчю заснування Національного заповідника «Софія Київська» і є спільним проектом Національного заповідника «Софія Київська», Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника,  Національного музею історії України, Національного музею Тараса Шевченка, Національної бібліотеки України імені В. Вернадського та  Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій (ДІАЗ «Стародавній Київ»).

Виставка триватиме до 15 серпня. 

Анна Хрустальова, «УНІАН-Релігії".

Фото автора.

УНІАН в Google News