Директор Києво-Печерського заповідника Любомир Михайлина: У нас з митрополитом Павлом порозуміння: лавра - це єдиний організм

WebRep currentVote noRating noWeight

У роки безбожної влади, коли Києво-Печерська лавра була закрита, а ченці розігнані, саме співробітники музею на території лаври, зберегли для майбутніх поколінь багатовікову спадщину монастиря. З відродженням в 1988-му році чернечого життя в обителі співробітники історико-культурного заповідника допомагали братії монастиря відроджувати православну святиню.

Нині Києво-Печерська лавра – духовний центр, який протягом року відвідує велика кількість прочан. Пам'ятка всесвітнього значення потребує щоденного піклування монастирської братії і співробітників заповідника.

Любомир Михайлина

Про співпрацю Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і Києво-Печерської лаври «УНІАН-Релігії» розповів генеральний директор Любомир Михайлина.

- Протягом року велика кількість киян і гостей міста відвідують чоловічий монастир і історико-культурний заповідник, де розміщені музеї. Приємно, що монастир розуміє важливисть збереження всього історико-архітектурного комплексу. Києво-Печерська лавра виділяє значні кошти на підтримку комплексу у належному стані. Зокрема, монастир вкладає кошти в реставрацію пам'яток.

Церква Різдва Христового в Дальніх печерах

Вже відреставровані Трапезний храм і Хрестовоздвиженська церква. У найближчих спільних планах заповідника і монастиря – завершення реставрації церкви Різдва Христового у Дальніх печерах. Ми вже відреставрували там іконостас, але ще треба укріпити цю підземну споруду. Час бере своє і грунт трохи піджимає. Вже готовий проект, є інженерні рішення підсилення опори. Ці роботи плануємо провести наступного року.

Щодо нинішнього стану печер - ми ще маємо наслідки минулої весни. Сильний снігопад міг звадати великої шкоди. Лавра знаходиться у зсувонебезпечному регіоні. Небезпека у підмоканні. Структура грунту тут така, що коли він не зволожений, то як кремінь. Якщо грунт зволожений, то перетворюється на м'який матеріал. Минулої весни монахи і МЧС швидко відреагували і врятували ситуацію, зібрали і вивезли сніг. Печери реагують на будь-який дощ. Зараз зволоження є, але воно звичне, сезонне. Монастир і заповідник кожного дня відстежують стан печер, ми вживаємо заходів, це доволі великий клопіт.

Виставка «Українське Різдво у Лаврі», 2012 рік.

СПІВПРАЦЯ З НАМІСНИКОМ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ 

За внесок у відновлення обителі в дні святкування 1025-річчя Хрещення Русі співробітники заповідника були удостоєні церковних нагород. 2013 р.

Вже 20 років митрополит Павел - намісник Києво-Печерскої лаври. Пам’ятаю, я ще студентом пріїджав сюди. Тоді лавра була якась бідненька, занедбана, невмита. Коли я вже працював в інституті археології, лавра вже на очах мінялася на краще. У тому заслуга намісника, який і сьогодні генератор енергії  для всього, що робиться у лаврі.

Музей дбає про те, щоб зберігти матеріальні цінності, а лавра, крім того, що теж дбає про збереження, вона наповнює архітектурні пам'ятки духовним змістом. Храми повинні жити. Завдяки цьому існує гармонія.

Найголовніше, у нас з владикою Павлом є порозуміння в тому, що лавра – це єдиний організм. Не можна відокремити заповідник від діючого монастиря. Заповідник і монастир, верхня і нижня теріторії, мусять жити як єдиний організм. 

Митрополит Павел і директор заповідника Любомир Михайлина

Ми відразу домовились, що не ділимо лавру на “нижню” – монастир і “верхню” – заповідник. Ми опікуємося двома частинами лаври однаково.

Владика Павел завжди наполягає, що ми мусимо бути разом, щоб зберігти цю історико-культурну і сакральну пам’ятку для нашого українского народу. 

Мені імпонує, що намісник лаври ставить цілі і завжди їх досягає. Митрополит Павел вимоглива людина. Коли з ним спілкуєшься, він тебе завжди чує. Якщо треба терміново обговорити якесь питання, у нього завжди знайдеться час. Ці перемовини не завжди легко нам даються, але ми кожного разу досягаємо спільного знаменника.

Керівництво монастиря і заповідника слідкує за роботами з відновлення Трапезного храму. (Фото з архіву сайту Києво-Печерської лаври)

До будь-яких наших нагальних потреб втрутитися у ситуацію, владика Павел ставиться з розумінням. Коли ми відкриваємо виставки, священноначалля лаври завжди відгукується на події. У нас виходять спільні публікації, проходять спільні конференції.

Навіть ЮНЕСКО ставить нас в приклад іншим державам - як ми співпрацюємо на одній території, яка є пам’яткою, де є духовна складова і заповідник. У нас нема непорозумінь. До нас звертаються за порадами. Працюють спільні комісії, що складаються із братії лаври і музейних працівників, які разом слідкують за станом пам’яток. Ніякої закритості не існує.

Повернення в Успенський собор срібної раки святого первомученика архідиякона Стефана, яка з 1960-х років зберігалася у фондах Києво-Печерського заповідника. 2013 р.

У заповідника є величезна кількість церковних речей, які походять саме з лаври, вони знаходились тут до війни. Наприкінці минулого року ми передали для поклоніння вірян раку святого Стефанія. Музей вирішив, що таку красу не правильно тримати в фондах. Не для того вона створювалась, щоб її ховали. До раки мусять ходити люди, прикладатись.

Ніні ми плануємо розмістити в Успенському соборі підсвічники, які знаходилися там до війни. З часом до храму повернеться одна із дарохранительниць. 

19 квітя наміснику Києво-Печерської лаври митрополиту Павлу виповнилося 53 роки.

В День народження митрополита Павла хотілося б побажати йому здоров’я і найшвидшого одужання. Я знаю, що зараз триває його реабілітація після тяжкої хвороби.

У владики завжди стільки енергії, що іноді по-білому заздриш. Хотілося б щоб джерело цієї енергі ніколи не вичерпувалось.

У митрополита Павла стільки планів! Ми часто їх обговорюємо. Це ремонт фасадів Успенського собору, реставрація фасадів Троїцької церкви. Хотілося б щоб ці його мрії і задуми здійснилися. А враховуючи те, що якщо він за щось береться то доводить до кінця... Це його риса, він не починає те, що неможе закінчити. Це дуже добре для нашої співпраці. Я хотів би побажати йому успіхів і здійснення мрій.

Протягом року лавру відвідує велика кількість наших громадян і іноземцев, які жадають доторкнутися до святості. Майже всі офіційні делегації обов’язково відвідують лавру. Хочеться побажати, щоб молитва намісника лаври вселяла мир і спокій в душі вірян, і надію на завтрашній день.

Анна Хрустальова, "УНІАН-Релігі".

Фото - з сайту лаври та з відкритих джерел

УНІАН в Google News