«Те, що відбувається на Україні, дуже ранить моє серце, - підкреслив Патріарх Кирил у своєму Різдвяному інтерв`ю телеканалу «Росія - 1», - Для мене Україна - це рідна країна, це рідний народ, це мій народ і моя паства. І те, що я зараз роблю, пов`язано з моїм внутрішнім духовним життям. Я молюся за Україну, я молюся за цей народ. Я розумію, що існує загроза поділу нації, загроза чергового витка громадянської конфронтації.
Взагалі те, що ми зараз бачимо, - це революційна ситуація, а як країна, що пройшла через революції, ми повинні були б мати якесь щеплення проти такого способу вирішення політичних завдань . Адже досвід показує, що під час революції розкріпачуються пристрасті. Люди починають говорити на такій мові, використовувати таку методологію, за допомогою якої неможливо вирішити ні одного завдання. Революція - це розкріпачення пристрастей. Це використання внутрішньої енергетики людей для вирішення конкретних завдань, а зазвичай головним завданням революції є зміна еліт».
«І є ще одна небезпечна сторона у революцій: те, що ідеї, які проголошуються, не є насправді програмою. Ось знамените гасло «рівність, братерство, свобода» - хіба хтось міг виступити проти нього у Франції, в революційному Парижі? Та ніхто! Яке чудове гасло - воно до цих пір висить на фронтоні кожної французької мерії. Але ми знаємо, що це гасло ніколи не втілювалося в життя, в тому числі і у Французькій Республіці. А що сталося? Після спалаху революційних настроїв прийшов якобінський тероризм, а потім диктатура Бонапарта.
У Росії те ж саме гасло, та ж сама енергетика - і ті ж самі жертви на барикадах, той самий крах людської долі. І тому головне послання Церкви - це заклик до миру, до спокою, що і зробила наша Українська православна церква.
Іншої мови бути не може. Церква не може звертатися з політичними програмами. І коли на барикадах з`являються священики, які під`юджують народ, то це не церковне послання. Звичайно, послання, звернене до збуджених людей, яке несе в собі ідею примирення, може дратувати - «ну, що там вони кажуть, весь час про одне й те ж...» Але ж це «одне і те ж» і є рятівним словом Божим.
«Світ Мій залишаю вам, мир Мій даю вам» (Ін. 14:27) «Якщо можливо, майте мир між собою», - говорить апостол Павло. Значить, іншого послання у Церкви бути не може. Ось і сьогодні я теж звертаюся, якщо хтось мене чує на Україні. Потрібно зібратися, зосередитися. Це не означає, що я звертаюся з закликом переглядати свої політичні точки зору.
Церква ж ніколи не пов`язувала себе з якимось конкретним геополітичним проектом. Якби це було так, то не існувало б Церкви. Церква несе слово примирення, вона звертається до душі людини. Вона повинна допомогти людям у цей важкий час зібратися, зосередитися і закласти основу для такого діалогу, який допоміг би вирішити проблеми, що стоять сьогодні перед Україною».
