Князь Федір Смоленський - онук Володимира Мономаха жив у першій половині тринадцятого століття. З юності він відрізнявся суворою моральністю. При розділі батьківської спадщини Федір отримав тільки маленьке містечко Можайськ. Терпляче переносячи образу, у короткий час розумний і добрий князь зробив свій уділ і людним, і не бідним, за що заробив любов народу.
У 1260 році він одружується на ярославській княжні Марії Василівні і стає князем Ярославським. Від цього шлюбу в нього народився син Михайло.
У 1277 році князь брав участь в осетинському поході, чим привернув особливу прихильність до себе хана Менгу-Тимура. Три роки святий князь жив в Орді, а коли повернувся на Русь, виявилося, що його дружина померла, а теща, княгиня Ксенія, не впустила його в Ярославль, і святий Феодор повинен був знову повернутися в Орду. Тут він одружився на дочці хана, яку назвали в хрещенні Анною. Такий шлюб мав для Русі велике значення. Тут, в Орді, у князя народилися сини - Давид і Костянтин.
В 1290 році після смерті першого сина - князя Михайла, святий Федір з родиною повернувся в Ярославль, де став ревно дбати про посилення та благоустрій міста і князівства. Було побудовано багато храмів.
18 вересня 1299 році відчуваючи наближення смерті, святий князь прийняв схиму.
Зворушливо попросивши вибачення в багатьох присутніх ярославцев, він мирно відійшов до Господа 19 вересня 1299 року.
5 березня 1463 року були знайдені нетлінні мощі святих князів Федіра і його дітей Давида і Костянтина, які прославилися чудесами. Зараз вони знаходяться в одній гробниці у Феодоровському кафедральному соборі міста Ярославля.
Тропар
От юности вашея Христове любви прилепившеся, святии, усердно закон и оправдания Того сохранисте, отонудуже и чудесными даровании обогатившеся, исцеления источаете, Феодоре, Давиде и Константине, о верою вас почитающих, молите Христа Бога, спастися душам нашым.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
