Макаріївська ікона Пресвятої Богородиці є чудотворним списком з ікони Божої Матері «Одигітрія», яка з'явилася в 1442 році преподобному Макарію Унженскому.
В 1629 і 1690 роках у монастирі трапилися сильні пожежі, але ікона Божої Матері залишилася неушкодженою.
В 1717 році за указом Петра Першого і з благословення місцеблюстителя патріаршого престолу митрополита Рязанського Стефана (Яворського) ченцеві Іоні був виданий документ для збору пожертв на виготовлення окладу для Макаріївської ікони. У рукописі ікона прямо називається «чудотворною».
Проте пізніше ікону перенесли із соборного храму в Благовіщенську церкву, де вона перебувала в забутті. Поверх стародавнього письма було нанесено зображення Смоленської ікони Божої Матері, іконографія якої є основою для Макаріївського образу.
Нове відкриття ікони відбулося в Макарієво-Унженській обителі в 1858 році.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
