За архівними даними Єлисаветградська ікона згадується з початку XIX століття. Вона перебувала в кафедральному соборі міста Єлисаветграда (нині місто Кіровоград) до 1922 року.
Після Великої Вітчизняної війни собор, побудований в 1832 році, був зруйнований, і на його місці зведено будівлю обкому, тоді ікона загубилася.
У 1995 році в Харкові було знайдено рукопис акафіста Єлисаветградській іконі, написаний в 20-х роках минулого століття Священномучеником Онуфрієм (Гагалюком), єпископом Єлисаветградським.
Роком пізніше в церковних архівах Санкт-Петербурга знайшовся чорно-білий малюнок ікони, по ньому і був відтворений образ.
На початку 2002 року в Кіровограді було прийнято рішення про відновлення шанування цього образу як старовинної міської святині.
Тропарь Пресвятой Богородице, глас 4
К Богородице прилежно ныне притецем, грешнии и смиреннии, и припадем, в покаянии зовуще из глубины души Владычице, помози на ны милосердовавши, потщися, погибаем от множества прегрешений, не отврати Твоя рабы тщи, Тя бо и едину надежду имамы.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії.
При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
