Победы венец, мучениче, достойно приял еси.
Молитва святому
Хоробрий воїн, він не раз дивився в обличчя смерті. Коли ж одного разу святий Нікон зі своїм загоном потрапив в оточення - загибель, здавалося, була неминуча. Тоді воїн-язичник згадав настанови своєї матері-християнки. Гаряча молитва врятувала його життя.
Згодом праведник оселився в безлюдному місці, прийняв хрещення і чернечий постриг. А через три роки став єпископом. Разом з ченцями святитель переселився на острів Сицилія. Коли ж почалися гоніння на християн, усіх 199 ченців, які були зі святим Ніконом, стратили.
А архієрея Божого піддали жорстоким катуванням. Праведник витримав муки за Христа і віддав свою душу Господу. З тих пір пройшло понад 17 століть, але Церква пам`ятає подвиг преподобномученика Нікона і всіх ченців, які постраждали разом з ним.
Христова винограда лоза явился еси, Богоблаженне Никоне,
гроздие принося Ему – добродетели твоя.
Тропарь святому
Преподобний Нікон був першим учнем і сподвижником святого Антонія Печерського, засновника Києво-Печерської Лаври. Будучи ієреєм, він здійснював чернечий постриг всіх новоприбулих в монастир, в тому числі і преподобного Феодосія Печерського.
Довгий час святий Нікон жив на Тмутараканських землях (поблизу Керченської протоки), заснувавши там обитель на честь Пресвятої Богородиці. Коли ж він повернувся до Києва, братія Печерського монастиря обрала його своїм ігуменом.
Преподобний Нікон доклав чимало зусиль до того, щоб прикрасити храми обителі фресками та мозаїкою. Помер праведник 1088-го року в глибокій старості, а його святі мощі і нині знаходяться в Антонієвих печерах Київської Лаври.
