Князь Роман (син князя Олега Інгваревича) народився незадовго до навали татар на Русь, у 1237 році. Він був з роду князів, які під час татарського ярма прославилися як захисники християнської віри й Батьківщини. Обидва його діда загинули в битві з Батиєм.
Вихований у любові до святої віри, князь усіма силами дбав про розорених і пригноблених підданих, захищав їх від насильств і грабежів ханських баскаків (збирачів податей), защо ті зненавиділи святого і обмовили його перед татарським ханом Менгу-Тимуром.
Роман Олегович був викликаний в Орду, де хан Менгу-Тимур оголосив, що він повинен вибрати одне з двох: або мученицьку смерть або татарську віру.
Благовірний князь відповідав, що християнин не може змінити істинну віру на хибну. За свою твердість у сповіданні віри він був підданий жорстоким катуванням, а потім обезголовлений.
Це сталося в 1270 році. Шанування князя-мученика почалося відразу ж по його смерті. Літопис говорить про святого: "Купи собі страстю Царство Небесне і вінець прийняв від руки Господньої з родичем своїм великим князем Чернігівським Михайлом Всеволодовичем, постраждали во Христі за Православну християнську віру".
Святому моляться з проханнями про зміцнення віри та дарування сил для благочестивого життя, про захист від доносів і наклепів.
Тропар
Мученьми странноужасными и доблестию терпения всех преудивил еси, княже Романе: честных бо членов твоих по составом резание и всего телесе твоего раздробление претерпел еси за веру Христову. Темже и возшел еси к Престолу Царя Христа Бога и явился еси новый предстатель Церкве Рязанския. Молися убо ко Господу, да мир и благоденствие дарует граду нашему, и испроси у Него милость и спасение чтущим священную память твою, многострадальне.
