Святий мученик Олександр жив в Римі на початку IV століття і був воїном . За деякими джерелами, він походив з міста Поццуолі в Кампанії недалеко від Неаполя.
Під час гоніння християн імператора Максиміана святий мученик, відмовившись принести жертву ідолам, постав перед судом імператора, де засудив нечестиве поклоніння демонам і переконував всіх сповідуваати Христа.
Імператор віддав його в руки коміта Тиверіана, який наказав повісити святого воїна на дереві і рвати його тіло залізними гаками.
Після цього Тиверіан, взявши з собою святого Олексадра, відправився до Фракії, щоб і там почати переслідування християн.
Туди ж прийшла і мати Олександра, блаженна Пименія, яка довідалася про все, що сталося з сином. Вона відвідувала його в темниці і підбадьорювала під час тортур.
Незабаром після жорстоких мук і побоїв мученик Олександр був обезголовлений в місті Дрізіпара недалеко від Адріанополя.
Кат, який співчував мученику, бачив, як його душу піднесли на небо ангели.
Тіло святого, кинуте Тиверіаном в річку, витягли і охороняли від хижих звірів і птахів 4 пса, поки його не знайшла блаженна Пименія, яка і поховала сина з честю.
Частина мощей святого збереглася і знаходиться в Празі.
Тропар
Мученик Твой, Господи, Александре, во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего: имеяй бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.
