У суботу шостого тижня Великого посту Православна Церква згадує Воскресіння праведного Лазаря - Лазарева субота.
Святий праведний Лазар, брат Марфи і Марії, жив у селищі Віфанія, недалеко від Єрусалиму.
Під час Свого земного життя Господь Ісус Христос часто відвідував дім Лазаря, якого дуже любив і називав Своїм другом, а коли Лазар помер і вже чотири дні пролежав у гробі, Господь воскресив його з мертвих.
Багато юдеїв, почувши про це, приходили до Віфанії і, упевнившись у дійсності цього найбільшого дива, ставали послідовниками Христа. За це первосвященики хотіли вбити Лазаря.
Праведний Лазар згадується у Святому Євангелії ще один раз: коли за 6 днів до Великодня Господь знову прийшов до Віфанії, там був і Лазар.
Після воскресіння святий Лазар жив ще 30 років, був єпископом на острові Кіпр, де поширював християнство, і там мирно спочив.
Святі мощі єпископа Лазаря були знайдені в Китії. Вони лежали в мармуровому ковчезі, на якому було написано: «Лазар Чотириденний, друг Христовий».
Візантійський імператор Лев Мудрий наказав у 898 році перенести мощі Лазаря в Константинополь і покласти в храмі в ім'я праведного Лазаря.
Тропар
Общее воскресение прежде Твоея Страсти уверяя, из мертвых воздвигл еси Лазаря, Христе Боже. Темже и мы, яко отроцы победы знамения носяще, Тебе победителю смерти вопием: осанна в вышних, благословен Грядый во имя Господне.
