Вівторок,
30 серпня 2016

Наші спільноти

25 лютого Православна Церква молитовно вшановує пам'ять святителя Мелетія

Святитель Мелетій народився в листопаді 1784 року в селі Старі Санжари Полтавської губернії в родині купця Івана Леонтовича. При хрещенні хлопчика назвали Михайлом, на честь Архістратига Божого. Рід Леонтовичей належав до дворянського стану, але дід і дядько майбутнього святителя були священиками.

У 1808 році Михайло Леонтович успішно закінчив Катеринославську духовну семінарію і як кращий учень був направлений архієпископом Платоном у Петербурзьку духовну академію.

У 1814 році, після закінчення академії зі ступенем магістра богослов'я, він був залишений у ній ад'юнкт-професором грецької мови. 11 березня 1817 року Михайла призначили секретарем заснованого при академії будівельного комітету, а 30 липня цього ж року на посаді інспектора перевели в Київську духовну семінарію, де він пізніше став професором церковної історії та грецької мови.

28 вересня 1819 року він став першим інспектором відкритої Київської духовної академії.

11 лютого 1820 року, напередодні дня пам'яті святителя Мелетія Антіохійського, Михайла постригли в ченці. Постриг здійснював митрополит Євгеній (Болховітінов). 22 лютого відбулося його висвячення в сан ієродиякона, а 25 лютого - в ієромонаха.

З 1821 року архімандрит Мелетій - ректор Могилевської духовної семінарії, з 1823 року - Псковської, а з 1824 - знову Могилевської семінарії. У тому самому році він призначається ректором Київської духовної академії.

21 жовтня 1824 року святитель хіротонісаний в єпископа Чигиринського, вікарія Київської єпархії і призначений настоятелем Київського Золотоверхого Михайлівського монастиря.

21 квітня 1828 року святитель Мелетій був переведений на самостійну Пермську кафедру. Тут він написав «Катехізис для бажаючих прийняти священний сан» для підготовки кандидатів до священства і став відомий своїми бесідами з розкольниками.

18 червня 1831 року преосвященний Мелетій був переведений в Іркутськ. Чотири роки життя в Іркутську стали для нього воістину хресним шляхом.

Під час правління в Іркутській єпархії святителя Мелетія відбулися знаменні події в історії православ'я в Сибіру. Була заснована алтайська духовна місія. Не без участі святителя Мелетія отримали самостійність Томська, Єнісейська і Камчатська єпархії.

Безмірні труди підірвали здоров'я святителя, і в 1835 році він був переведений у Харків, де керував єпархією чотири роки

Блаженна кончина святителя сталася в ніч на 29 лютого 1840 року. Після прийняття Святих Таїн і слів «Нині відпускаєш...» святитель перехрестився і зі словами «Простіть мені» відійшов до Господа.

У 1948 році з благословення Святійшого Патріарха Олексія гробниця з мощами святителя Мелетія була перенесена з усипальниці Покровського монастиря в Благовіщенський кафедральний собор, де знаходиться по теперішній час.

21 лютого 1978 року Священний Синод Руської Православної Церкви ухвалив службу і акафіст святителю Мелетію, архієпископу Харківському.

Службу та акафіст святому архіпастирю склав покійний митрополит Харківський Никодим (Руснак), а відредагував Никодим (Ротов), митрополит Ленінградський.

Тропар

Мира сего временная, яко преходящая уразумел еси, от юности постническое и многотрудное житие возлюбил еси, всеблаженне, иерархов славо и преподобных похвале, Предвечнаго Слова усердный благовестниче, сирых и неимущих крове и прибежище. Темже в молитвах пребывая, Христу утреневати прилежал еси и, Сего взыскуя, венец неувядаемый со всеми святыми стяжал еси, отче наш, святителю Мелетие, моли Христа Бога спастися душам нашим.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також

Новини релігії

loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку