Ця ікона називається ще Володимирською, так як вона є списком з відомої чудотворної ікони Божої Матері «Володимирської», яка князем Андрієм Боголюбським була привезена з Києва в 1154 році у Володимир на Клязьмі, а в 1395 році, Василем Дмитровичем перенесена в московський в Успенський Собор.
Список був зроблений в 1521 році благочестивим ченцем Арсенієм Хитрошем. У Псково-Печерський монастир вона була принесена в 1529-1570 роках купцями Василем і Феодором.
З тих пір не один раз ікона показувала свою милість і чудодійну допомогу православному народу.
В 1524 році в Пскові та навколишніх землях з'явилися повідомлення про чудесні зцілення.
Особливу популярність і шанування вона набула після того, як, за переказами, Богородиця через цю свою ікону позбавила від облоги військами польського короля Стефана Баторія.
У 1581 році польський король Стефан Баторій бомбардував місто Псков розжареними ядрами із дзвіниці Мирожського монастиря, одне з них потрапило в ікону Божої Матері, принесену в Псков за наказом царя Івана Грозного, і тихо впало, не пошкодивши не тільки її, але й оточуючих її захисників міста. Поразка під Псковом змусило Велике князівство Литовське укласти з Росією перемир'я.
Допомозі Пресвятої Богородиці приписується відібрання міста Полоцька у французів в 1812 році.
За молитвами перед цією іконою не раз отримували зцілення сліпці.
Щорічно, з 1892 року по 1914 рік, у вересні, Псково-Печерська чудотворна ікона «Розчулення» Божої Матері перебувала в Ризі, її піднімали майже в усіх православних ризьких храмах і в багатьох приватних будинках.
Тропар
К Богородице со умилением припадем, вси грехми обремененнии, чудотворную Ея икону Умиление облобызающе и вопиюще со слезами: Владычице, приими моление недостойных раб Твоих и подаждь нам, просящим, велию Твою милость.
