Святий апостол Симон Зилот походив з Кани Галілейської і був сином святого Обручника Йосифа, по плоті братом Господа, а також одним з дванадцяти апостолів.
Перше чудо, яке звершив Спаситель – перетворення води у вино – відбулося в домі Симона: під час весільного бенкету для гостей не вистачило вина. Тоді Господь за проханням Пресвятої Богоматері перетворив воду у вино.
Вражений чудом, Симон всім серцем і душею увірував у Господа Ісуса як обіцяного Месію і, залишивши все, пішов за Ним.
Симон отримав найменування "зилота", тобто ревнителя.
У день П'ятидесятниці він отримав разом з іншими апостолами дар Святого Духа.
Святий апостол Симон проповідував вчення Христа в Юдеї, Єгипті, Лівії, Киринеї і Британії.
В Абхазії він прийняв мученицьку смерть, був розіп'ятий на хресті.
Святий апостол був похований у місті Никопсії поблизу Сухумі.
Згодом на місці подвигів святого апостола, недалеко від Іверської гори, був споруджений Новоафонский монастир Симона Кананіта.
Донині збереглася печера, в якій жив святий апостол.
Тропар
Апостоле святый Симоне, моли милостиваго Бога, да прегрешений оставление подаст душам нашим.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
